Дякуючи Олі Закревській beregite_lliss ми тепер маємо купу прекрасних фото. НЕЙМОВІРНИХ фото! ЗАПАМОРОЧЛИВО чудовий настрій! І капусточку, з якої вранці зробимо салат! ))

mood: amused music: mum - if i were a fish tags: фото

Може я чого й не розумію, але по Мтіві зараз у передачі Date my Mom мамаші шукають обранців своїм....синам!!! і от!! О!!! Хлопець, що з цими мамашами зустрічається видає фразу «Мені неймовірно приємно, що ви з сином настільки близькі, але мене відлякує те, що йому подобаються трансвестити, тож я не хочу зустрічатися з вашим сином».

А потім обирає іншого парня і...ооо!!! цілує його с прістастієм, що називається, а мама його посміхається і хлопає в ладоші!

Ахуєть!

mood: що це? tags: содом содом

немає слів! Думала що ніде окрім подіуму це взуття не побачу. аж тут паді...

mood: good

дерево в мені
відмовляється розуміти твою урбаністичну психологію
маєш свій погляд на цей рахунок
але я його знаю, мій любий
рахунок один:один
йти - не вихід, та й я не подарунок
зачинили мою свідомість, ніби область на карантин.
дерево в мені
нагадує що скоро зима і потрібно приспати себе
заморозити сік, що тече усередині з недр землі
відламати слабке гілля
згноїти коріння слабке. вносити зміни в своє існування на иміжсезонному тлі.
скоро зима
дикі гуси із теплих озер
моєї любові летять у вирій
їхні шиї, як стрілки годинників показують, що між нами ніч
повертайтесь мої сірокрилі
гиля-гиля

tags: сумне

дядькові цьому вірю!
Прочитайте, і досить вже панікувати.
Як передали національні ЗМІ наразі на одного кашлянувшого припадає десять обісравшихся.
http://www.komarovskiy.net/blog/svinoy-gripp.html

mood: amused tags: думайте головою

Дуже хочу подивитися цей фільм

tags: кіно

Маю папки зі збереженими плейлістами мого плеєра за останні 4 роки.
Знайшла. увімкнула  - 2005 зима. уууууух. какая готіка! з головою в минуле, як чувак з Trainpoiting в унітаз. за попередньою наївністю, як за героїном. Дивно, я тоді часто могла побути одна, зараз мені це не вдається ніколи. Тоді я точно була мудріша, зате тепер - вправніша з цим життям. За останні роки я багато чого навчилася. Насамперед - боротися з собою. Вмію себе заткнути, собі збрехати, себе переконати, заставити себе радіти, чи передбачливо відповідати на чужі запитання. Насправді, ти, я і ще дехто - зовсім трошки людей знає про мою абсолютну природну асоціальність.
Пригадую закоханості. Пригадую, що не потребувала людини, щоб поділитися з нею захопленнями. Могла будь-кому сказати:"дивись, сніг падає на волося перехожим і не тане. хіба не прекрасно." А тепер потребую. Іноді кажу чоловікові, не втримавшись: "Дивись, зорі зашарілися перламутровими хмарами". А він сміється. "Дурна чи шо?" - відповідає і сміється.
Єдине, що в мене залишається постійним - мій світ. Я знаю ще одну таку людину в кого його власний світ домінує над навколишнім. І цей внутрішній світ дуже чарівний. І людина чарівна, повірте мені.

music: No Doubt - Dont Speak

мій коханий готує найсмачніші сніданки в світі. І залишив мені на кухні яєшню, схожу на два сонечка, грецький салат і настрій - сонячний і теплий. І це в холодний осінній ранок. Жую і улибаюсь. ))

mood: awake tags: home

Поет подібний до кита хоча би тим, що вони обидва співають незрозумілих, але красивих пісень. Так само, подібно до вимирання китів відбувається вимирання поетів, як цілого культурного пласту. Тобто, звичайно, вимирання не відбувається, але значно зменшується вагомість поезії, як соціального інструменту.

Територія Lab Garage на Гогольфесті перетворюється на заповідник для вільного дослідження поетів у їх природньому середовищі.

маю свою лінію
лелію власну лілею
хочу малювати кита синього
на мертвому слоні каракатицею
малювати екологічно дружніми фарбами
любовні трикутники
своїми ж правилами обмежувати власні права
надавати любові обов*язки
рвати зв*язки
адже навіть стоячи на табуретці
не дотягуюсь до твоєї висоти
розумієш, любий, тут така тонка справа
з*їмо по таблетці та від*єдемо
нас розімкнути замкнених нікому
і от що цікаво - нас замкнено зсередини
тож налий іще води у відра
каракатиці помирають, а їхні фарби такі дорогі
ось я домалюю кита і він заспіває
про те що у нього колись були ноги
котрі проте не нагадували мої
маю свої мрії
але живу твоїми
люблю нарциси, я б кохалася з ними

12 вересня у Хліб приїздить  IAMX.
Піду, розревусь, нап*юсь. Поностальгую.

tags: гдє моя молодость????

Учора о 3 ночі дивилися з коханим Fashion TV та випадково натрапили на непересічний показ японської підстаркуватої дизайнерки Junko Shimada.  Футуризм у в*язаних речах, що змішаний з безглуздим та гротескним кроєм середньовіччя...коротше, її нова колекція нас вразила. А особливо мене порадувало взуття!! маю тепер нову "шмоточну мрію"!!
http://www.junkoshimada.com


і звичайно ж плаття з гусаком!

mood: amused tags: фешн

Рости, Соломійка, великою та розумною.


( маленькі РАДОСТІ )

mood: happy tags: малая

Вискочив, як Пилип з-під Цушка

Сьогодні за столом сиділо чотири покоління жінок нашої родини. Одні зі звивистим пройденим шляхом, інші  - з нереалізованими амбіціями та юнацьким максималізмом а деякі з піврічним досвідом життя та бажанням попоїсти. ) І я зрозуміла одну річ - яка ж то велика сила - ЖІНКИ. Це ніби смола дерева, що тримає докупи усі нашарування стовбура та дозволяє корінню напувати молоді пагонці.

Уявіть лише, у моєї донечки зараз є двоє прапрабабусь та прапрадідусів, усі прабабусі та прадідусі, бабусі з дідами та, власне, батьки. Чи це не багатство, мати змогу дізнатися досвід та долю стількох рідних людей, без яких тебе б не було.




 Виявляється моя бабуся була двічі одружена. від першого чоловіка втікла після весільної ночі. гонорова!

mood: amused tags: родинне